Як сьогодні адаптуватися до стресів

02.01.2018
Фото:

Переважна більшість людей в сучасному суспільстві знаходиться під впливом  стресу, бо в часи науково-технічної революції, в які ми з вами живемо, посилюється психічна діяльність.

Це пов’язано з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації.

Науковий факт:людина нашого часу сприймає і обробляє інформації у десятки тисяч разів більше, ніж 20-30 років тому! Саме через це й виникає проблема емоційного стресу, тобто напруження і перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників. Усе просто! Пригадайте шкільну програму з біології, тему рефлексів: є подразнення, має бути і відповідь на нього. Уявіть лише на яку кількість реакцій приходиться сучасній людині реагувати протягом робочого дня ?! І, як наслідок, – емоційне, фізичне виснаження, роздратованість, агресія, стрес…

У сучасному житті стреси відіграють дуже значну роль. Вони впливають на поведінку людини, її працездатність, здоров’я, взаємовідносини з тими, хто їх оточує, взаємини у родині. Сучасні психологи стверджують, що дві третини населення промислово-розвинутих країн помирають від стресів. Довгі фізичні та психологічні навантаження, які перевищують норми, призводять до порушення функціонування окремих органів та до серйозних хвороб.Такі «хвороби століття» як інфаркт, гіпертонія, інсульт, виразкова хвороба та інші є кінцевим результатом післястресових порушень у нервовій діяльності.

Стрес присутній у житті кожної людини, так як наявність тривожних імпульсів в усіх сферах людського життя та діяльності безперечна.
Саме слово “стрес” у перекладі з англійської означає “напруга”. Вона може бути викликана зовнішніми (наприклад, холод, перегрівання) чи внутрішніми (конфлікти, страх за життя) чинниками, величина яких переходить певну межу.
Стрес – це психічна та емоційна реакція людини на ситуацію, причому будь-яку, як фізичну, так і емоційну. Це ваша індивідуальна реакція, що може відрізнятись від реакції іншої людини. Адже кожен із нас на одну і ту ж ситуацію буде реагувати по-своєму. Для когось ця ситуація буде здаватися крайньою, а для іншого – лише перешкодою, яку потрібно подолати, щоб жити далі… В основі стресової ситуації лежить ВАШЕ ставлення до неї, а також думки та почуття. Це душевний стан, який ви самі формуєте своїми власними думками. Він пов’язаний з тим, що вас оточує; зовнішні фактори лише запускають зовнішню дзеркальну реакцію – особисто- індивідуальну.

Чи можна жити без стресу? Наука стверджує: не можна. Це правда! Уявіть собі велику кількість «тілесних мас», які вас оточують: беземоційні, нерухливі, інертні… Отже, адаптовуватися до нових умов ми повині постійно. Життя – це безперервне джерело змін, постійне тривале пристосування людини до зовнішніх факторів. За своєю природою життя і єосновним продукуючим стресів, тому повністю від них позбутися можна тільки з приходом смерті. Викорінити стрес неможливо, але в наших силах влаштувати особисте життя так, щоб отримувати тільки приємні реакції та позбутися, або ж контролювати неприємні. Так, бувають, виявляється, і приємні стреси.

Важко перелічити усі причини стресових розладів, але вчені пропонують наступну систематизацію основних причин:

1) патологічні спадкові фактори; 2) особливості особистості; 3) вік (юнацький, пізній); 4) особливі періоди життя; 5) тяжкі “удари долі” (смерть чи розлучення); 6) негативні потрясіння; 7) стихійні лиха; 8) нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням; 9) низький рівень чи відсутність соціальної підтримки; 10) фізичні та емоційні перенапруження на роботі.

Усе наше життя так чи інакше пов’язане зі стресами. Умовно їх можна поділити на три групи. До першої відносяться стреси фізіологічні, без яких ми не можемо існувати (прийняття їжі, реакція на холод, спеку і т.д.). Друга група – це стреси, котрі допомагають набути життєвий досвід, мудрість. До третьої групи входять стреси, які руйнують психіку людини і призводять до стану депресії.

У ході розвитку стресу спостерігають три стадії:

  1. Перша стадія – тривоги, що виникає з появою подразника,який викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини прискорюється подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: вся увага концентрується на подразнику, формується підвищений особистісний контроль ситуації.
  2. Стадія опору настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи „резервний” запас сил з максимальним навантаженням на всі системи організму.
  3. Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини.

Коли ж ми настільки виснажуємось, що починаємо відчувати втому та роздратування? Так, саме на стадії опору людський організм витрачає величезну кількість енергії для того, щоб тримати супротив тим подіям, що посилає вам доля. Але найважливіше – не допустити довготривалого застрявання на стадії виснаження. Тому що далі можуть розвиватися неврози різної етіології.

Проте яким би страшним не здавався нам стрес, є багато способів адаптації до стресових ситуацій або ж способів формування позитивної реакції на стрес.

Спершу спробуйте позитивно налаштуватися на життя. «Як це зробити у такий напружений, складний час? Це дуже важко!» – скажете ви.

Дійсно, це так, проте ви маєте знайти у своєму житті щось або когось, думка про якого викликає у вас приємні спогади, позитивні емоції… Може це ваша кохана людина, можливо батьки, яких ви дуже любите і поважаєте, колега по роботі, який завжди прийде на допомогу, коли вона так потрібна, а може – це пухнасте кошеня, яке кожного дня радіє вашому приходу додому?

По-друге, потрібно заспокоїтись!!! Повірте – якщо ви не можете змінити ситуацію, легше змінити своє ставлення до неї. Якщо зовсім не виходить – відпустіть ситуацію! Відтягніть час, дайте собі подумати, осмислити інформацію, яку ви отримали. Дуже часто все змінюється не залежно від нас!!! Хоч я особисто переконана, що будь-яку проблему можна вирішити: якщо не сьогодні, то завтра обов’язково!!! І, навіть, якщо нас не шкодує доля – це все є досвід, який нам, мабуть, потрібно отримати (а саме якщо він негативний). «Все що нас не вбиває – робить сильнішими» – говорить народна мудрість.

І, по-третє, візьміть собі за правило кожного дня говорити приємні речі, робити добро своїм близьким, колегам, друзям!!! Повірте – все що ви віддаєте, дуже швидко до вас повертається!!! Зупиніться на мить у цьому безкінечному водовороті проблем, питань, які потрібно вирішити, завдань та обов’язків! Полюбіть життя, людей, природу! Світ – прекрасний! І саме ВИ частинка цього світу!!! Частинка, яка робить цей світ прекрасним та неповторним!!! Ми – вже обранці Всесвіту – тому, що саме нам судилось народитися і жити на цій прекрасній планеті! Не забувайте про це! Мисліть позитивно! Наука психолінгвістика говорить нам про те, що: «Ми є те, що ми думаємо». А хіба ні? Думайте про те, наскільки ви здорові, кохані, успішні, самодостатні, задоволені… І з часом так і буде! Лише з такою позитивною психологічною установкою вам буде спокійно і комфортно у житті, сповненому різних непередбачуваних випробувань.

Будьте здорові та щасливі! Гармонії вам і радості від життя!

З пов. психолог, психотерапевт Оксана Шпортун

Ознайомитися з профілем автора можна  ТУТ .

Поділитись fb twitter gplus