Юристка в найкоротшій у світі спідниці

Юристка в найкоротшій у світі спідниці

Молодий юрист

Молодий юрист

Реальне працевлаштування осіб з інвалідністю: бути чи не бути!?

21.05.2018

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

До того ж, на сьогоднішній день, ця проблема є дуже актуальною, оскільки збільшилась кількість людей, які отримали інвалідність через бойові дії в зоні АТО, а частка працевлаштованих не зросла. Тому слід вивчати позитивний досвід регіонів щодо вирішення окресленої проблеми.

 В 2016 р. в законодавче поле було введено дефініцію «особа з інвалідністю» замість поняття «інвалід». Дану категорію осіб визначають як «осіб зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності».

Основним нормативним актом в сфері соціальних і трудових прав людей з обмеженими можливостями є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Серед його новацій можна виділити наступні:

  1. Роботодавців зобов’язали самостійно працевлаштовувати осіб з інвалідністю, хоча раніше цим займалась тільки державна служба зайнятості.
  2. Відповідно до цього ж Закону люди з інвалідністю мають бути працевлаштовані за основним місцем роботи. В даному випадку мова іде про основну роботу, а не роботу за сумісництвом.
  3. Запроваджено адміністративний штраф за невиконання нормативу працевлаштування осіб, наразі він є дуже мізерним від 170 до 340 грн.

Якщо на підприємстві працюють від 8 до 15 осіб включно, він становить половину середньої річної заробітної плати, якщо ж 16 і більше осіб, то штраф справляється в розмірі середньої річної зарплати за кожне не зайняте особою з інвалідністю робоче місце. Від цього штрафу звільняються тільки бюджетні установи. До речі, на мою думку, останнє положення також потребує законодавчих змін.

  1. Приватних підприємців зобов’язали працевлаштовувати осіб з інвалідністю, якщо чисельність найманих працівників – 8 і більше осіб. Отже, на них просто поширили загальний норматив працевлаштування – 4 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік.

Зазначена система має назву «система квотувань-відрахувань». Вона успішно діє у країнах-членах ЄС, зокрема Франції, Німеччині, Польщі. Але в Україні цей механізм реалізується не повною мірою. Адже українським роботодавцям часто простіше сплатити штраф за ненадання робочих місць особам з інвалідністю, ніж мати з ними трудові правовідносини [3, с.60].

Також показовою є статистика судових рішень зазначеної категорії справ. В Україні такі справи, що виникають із трудових відносин, розглядаються в порядку цивільного судочинства. Однак, юридична система працює таким чином, що довести в суді наявність дискримінації по відношенню до людей з інвалідністю дуже важко. Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень надзвичайно мало справ за позовами осіб з інвалідністю у спорах, що виникають із трудових правовідносин. За 2016 рік в реєстрі доступно лише сім таких рішень у першій інстанції, за 2015 рік – п’ять, за 2017 рік – тридцять рішень, за 2018 – десять. З них усіх повністю задоволені рішення лише за кількома позовами.

Вважаю, що вaжливo вiдпрaцювaти нoвi eфeктивнi мeхaнiзми прaцeвлaштувaння людeй з iнвaлiднiстю тa пoширювaти їх пo всiй Укрaїнi. Тому проаналізуємо досвід м. Вінниці.

У місті нещодавно було представлено проект, який пeрeдбaчaє вiдпрaцювaння мoдeлi нaдaння пoслуги сoцiaльнoгo супрoвoду людeй з iнвaлiднiстю нa рoбoчoму мiсцi.

В рамках проекту «Нові можливості працевлаштування для людей з інвалідністю», який презентували 10 квітня 2018 року, буде обрано 15 осіб із різними формами інвалідності. У процесі працевлаштування соціальний супровід цієї категорій осіб здійснюють два соціальних працівники, психолог та юрист. Вони допомагатимуть налагодити контакт між роботодавцем та працівником, адаптуватися на робочому місці, вирішуватимуть проблемні питання.

У 2017 році вперше у Вінницькій області було запроваджено механізм замовлення соціальних послуг для людей з інвалідністю за рахунок бюджетних коштів на суму 124,0 тис. грн.

Також триває виконання Програми розвитку освіти до 2020 року в закладах освіти міста, створюються належні умови для безперешкодного доступу дітей з обмеженими можливостями до будівель і приміщень освітніх закладів. Адже дитина, яка могла безбар’єрно відвідувати школу, ВНЗ, буде більш адаптована до життя і, відповідно, до виконання професійних функцій.

Проаналізуємо діяльність підприємств, які успішно використовують працю осіб з інвалідністю.

Державний Центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Поділля»  успішно навчає та працевлаштовує дану категорію осіб. Наразі в Центрі навчаються 215-х осіб з інвалідністю. Вони стануть кухарями, кондитерами, перукарями, візажистами, майстрами манікюру, плиточниками, штукатурами, бухгалтерами, операторами турфірм, адміністраторами, касирами, операторами котелень тощо. Загалом у «Поділлі» навчають 22 професіям.

Як приклад успішного працевлаштування підопічних Центру, можна назвати роботу касирами шістьох осіб з порушенням слуху в супер-маркеті «Грош». Також у листопаді минулого року у цій же торговій мережі вперше влаштували на роботу жінку-касира на візку.

Інша приклад – громадська організація «Гармонія», яка реалізовує проект «Соціалізація людей з інвалідністю через підприємницьку діяльність в м. Вінниця». Ним передбачено професійне навчання у наданні послуг манікюру, візажу, приготуванні кави.

Ще один успішно реалізований проект запрацював у січні цього ж року. Тут  відкрили пекарню «Good Bread Vinnitsa», де працюють люди з ментальною інвалідністю(нею страждають люди з ураженням розумового і психічного розвитку). Перша така особлива пекарня з’явилася у Києві, а її засновником  став 22-річний підприємець Владислав Малащенко.

Досліджуючи дану тему, можна зробити висновок, що у Вінниці реально працюють проекти, які дозволяють особам з інвалідністю адаптуватися в суспільстві, але необхідно їх постійно розвивати, вдосконалювати законодавство, поширювати міжнародні стандарти та практику європейських країн, адже якщо брати рівень життя осіб з інвалідністю в країнах ЄС, то можна з впевненістю сказати, що вони займають повноцінне місце в суспільстві та власними силами собі забезпечують достойний рівень життя.

Ми часто скаржимося на те, що наша влада вже скільки років «веде нас до ЄС», та все ніяк не доведе. Однак ЄС починається не тільки з нашої влади, безвізового режиму або ще якоїсь бюрократичної маячні.

Порядок, встановлений у країнах Європи – це порядок, котрий постійно вдосконалюють і пріоритетним показником в наближенні України до європейського рівня є посилення економіки та ринку праці осіб з інвалідністю, створення необхідних умов для адаптації їх на робочому місці і в суспільстві загалом.

Працевлаштування таких осіб є однозначно викликом сьогодення, адже рівність прав громадян обов’язкова норма усіх без виключення Конституції. Залучення таких осіб до праці є елементом соціальної відповідальності роботодавців, їх внеском у реалізацію принципу соціальної справедливості.

Держави, які сьогодні є економічно розвинутими, успішно реалізують принципи доступності, соціальної адаптації та інтеграції людей з інвалідністю у суспільне життя, а ми прагнемо бути такою державою.

Поділитись fb twitter gplus
Неоднозначне питання абортів

Неоднозначне питання абортів

11.06.2018

В умовах сучасного суспільства, тема абортів набирає буденності, але чому? Чи повинна держава шляхом заборони впливати на рішення українок залишити ….

Квест на державну службу

Квест на державну службу

15.05.2019

Біля Вінницького універмагу кинулась в очі рекламна вивіска Дмитра Карпачова “Как дать ребенку все без денег и связей?”, встигни придбати ….

Студентського самоврядування в Україні нема і поки не буде

Студентського самоврядування в Україні нема і поки не буде

14.06.2018

Перш ніж розкрити актуальність даної теми, я б хотіла почати його із цитати Джима Рона:     Раніше я казав: Я ….

Один вібратор в одні руки

Один вібратор в одні руки

28.09.2018

Потрібно швидше купити своєму діду слуховий апарат, щоб той краще чув маячню яка ллється із запланованиих нововведень законопроекту №6755, який ….