Психологічні передумови здоров’я

06.08.2018
Психологічні  передумови здоров’я
Фото:

Здоров’я — не все, але все без здоров’я ніщо.

Сократ

Тіло не хворіє окремо і незалежно від душі

Сократ

Судіть про своє здоров’я по тому, як ви радієте ранку і весні.

Генрі Девід Торо

Хто я є? Що я відчуваю? Про що мрію? Що люблю?…. Ці, та багато інших запитань ставимо ми кожен собі сьогодні. У вирі повсякденних справ, проблем, зустрічей, обов’язків дуже часто ми  просто не в змозі відчути себе і дати відповіді на  такі важливі для кожного питання..

Усім відомо, що XXI століття вважають століттям стресів та високого рівня тривожності. Це призводить до  того, що ми надто і часто безпідставно нервуємось, а це негативно позначається як на якості нашого життя, так і на стані здоров’я.  «Усі хвороби від нервів» —часто чуємо ми. «Моя дитина занадто знервована, роздратована, у неї високий рівень агресивності» – кажемо ми про своїх дітей. «У мене не витримують нерви!!!» – саме це є причиною багатьох сімейних та соціальних проблем, які торкаються сучасної людини.

Мільйони людей мають нервову силу нижче за нормальну і, як наслідок, відчувають занепокоєння, що робить їхнє життя жахливим, а самих людей — хворими (П. Бреґґ). Поль Бреґґ пише, що «половина лікарняних ліжок країни займають люди, які страждають на нервові розлади».

Відомі науковці-психологи вважають,що через 100 років кожен житель Планети буде жертвою психосоматичних захворювань!!!Страхітлива перспектива, чи не так? Медико-психологічні дослідження підтверджують цей факт.

Відповідь на це запитання, безумовно, знає кожний. Наше суспільство перебуває в стані глибокої соціально-економічної, духовно-моральної кризи. Але проблеми, викликані нею, по-різному переживаються різними людьми. У одних вони спричиняють асоціальну поведінку, в інших  – погіршують стан здоров’я. І сучасна медицина стверджує, що чимало хронічних захворювань мають психогенне підґрунтя, тобто в основі їх – низька саморегуляція та самоконтроль людини. Сам факт психологічної зумовленості більшості захворювань у наш час не викликає сумнівів. Думка фахівців розходиться лише в  кількісних оцінках: одні називають 50%, інші — 70%.

І дійсно, ми бачимо зростання захворюваності різних категорій населення й  у різних вікових групах. Але є люди, у яких схожі ситуації пробуджують приховані раніше ресурси, особистісне зростання, духовне вдосконалення й успішну самоактуалізацію. Тому з особливою гостротою постає питання про те, як саме людині за сучасних умов не лише зберегти своє здоров’я та душевний комфорт, але й перебувати на активній творчій позиції, радіти життю, працювати, навчатися?

Важливо, що про взаємозв’язок  душевної рівноваги на фізичне здоров’я людини знали вже давно. Наприклад, ще за  старих часів лікарі помічали, що хвороба найчастіше виникає в людей злих, хмурих, заздрісних. Негативні думки, емоції та переживання, затьмарене неуцтвом нездорове життя вважали на  Давньому Сході основною причиною хвороби та  передчасної смерті.

Видатний римлянин, класик античної медицини К. Гален ще в  II столітті нашої ери стверджував, що в  боротьбі за  здоров’я на  першому місці  — уміння володіти своїми почуттями.

Приблизно 2500 років тому Гіппократ навчав, що стан здоров’я є  доказом того, що людина досягла стану гармонії як усередині себе, так і  зі своїм оточенням, і  все, що впливає на  мозок, впливає на  тіло. І  лише зараз ми знову повертаємося до  цієї ідеї. Наскільки мав рацію М. Твен, коли говорив, що «пращури украли всі наші ідеї».

Але ж медичній науці потрібно було 25 століть, щоб усвідомити цю велику істину. У нас лише зараз починає розвиватися нова галузь медицини  — психосоматика. Цей напрям лікує одночасно й  душу, й  тіло.

Медицина, переважно, ліквідувала чимало інфекційних захворювань, але не  може впоратися з  психічними та  фізичними розладами, викликаними не  мікробами, а  негативними думками, емоціями (психічними вірусами). Кількість жертв цих емоційних розладів збільшується з  катастрофічною швидкістю.

Тому, дійсно, найбільшою проблемою, з  якою ми стикаємося й  яка впливає на  наше життя та  здоров’я, — це вибір правильного умонастрою. Якщо ми здатні зробити цей вибір (керувати своїми думками), ми опинимося на шляху до розв’язання багатьох проблем, у  тому числі й  здоров’я.

Великий філософ Марко Аврелій висловив цю думку в  дев’яти словах: «Наше життя є  тим, що ми думаємо про нього».

Справді, якщо ми думаємо про щастя, ми почуваємось щасливими. Якщо нас відвідують смутні думки, ми сумуємо та  почуваємось погано. Якщо ми думаємо про хвороби, цілком можливо, що захворіємо. Якщо ми думаємо про невдачі, у  чомусь напевно зазнаємо фіаско.

Наш умонастрій майже неправдоподібно впливає на  стан нашого організму.

Великий французький філософ Монтень зробив девізом свого життя такі слова: «Людина страждає не стільки тому, що відбувається, скільки тому, як вона оцінює те, що відбувається». А  наша оцінка того, що відбувається, цілком залежить від нас: дивитися на  подію оптимістично чи песимістично.

Сенека знав про вплив думок на  стан людини та  радив долати болісні відчуття в  такий спосіб: «Бережися посилювати свої болі та  погіршувати своє становище скаргами. Біль легко перенести, якщо не  посилювати його думкою про нього, а, навпаки, підбадьорювати себе: це нічого чи, принаймні, це не  біда, потрібно вміти терпіти, це незабаром пройде. І  біль втамується настільки, наскільки людина себе в  цьому запевнить».

Вплив негативних думок на  здоров’я людини продемонстровано і  в Біблії. Вам, напевно, відомо, що коли Христос сказав: «Любіть ворогів ваших», він проповідував не лише правильні етичні принципи. Він також проповідував принципи медицини ХХІ століття. Слова Христа: «вибачайте до семидесяти раз по семи» допоможуть багатьом уберегтися від підвищеного кров’яного тиску, серцевих хвороб, виразок шлунку й  інших захворювань.

Наші вороги, напевно, потирали б руки від радості, якби знали, що наша ненависть до  них вимотує нас, робить нас змученими та  нервовими, псує нашу зовнішність, сприяє захворюванням, скорочує життя. Чи не  так?

Навіть якщо ми не  можемо любити ворогів, давайте, принаймні, любити себе настільки, щоб не  дозволяти ворогам керувати нашим щастям і  здоров’ям. Як сказав Шекспір: «Не  надто розпалюйте піч для своїх ворогів, інакше ви згорите в  ній самі».

В  Індії багато століть тому виникла раджа-йога, мета якої — розвиток і  керування розумом, думками. «Раджа» означає «королівський», цим підкреслено головну функцію розуму. «Йога» означає «дисципліна». Раджа-йога — це теорія та практика концентрації мислення, творчого підходу до керування собою, а отже, і психічним здоров’ям за  допомогою уявного контролю. Думка свідома або підсвідома — головна спонукальна причина всіх дій людини. Саме відсутність відповідальності за  свідому думку, нерозуміння її  впливу на  організм людини й  породила безліч психосоматичних захворювань.

Епіктет, великий філософ-стоїк, попереджав, що потрібно більше уваги надавати усуненню дурних думок із голови, ніж усуненню пухлин, які з’являються на  нашому тілі.

Однак сучасна медицина надмірно захопилася комп’ютерами та  фармакологічними засобами й  тому більшість лікарів припускаються помилки, про яку говорив ще Платон: «Найбільша помилка лікарів полягає в  тому, що вони намагаються лікувати тіло людини, й  не намагаються вилікувати її  душу. Проте душа та  тіло — це єдине ціле і  їх не  можна лікувати порізно».

На  противагу медицині, багато оздоровчих і духовних навчань, наприклад П. Іванова, П. Бреґґа, раджа-йога тощо, як основний регулятор стану тіла використовують свідоме керування розумом, що запобігає зайвим негативним думкам і  емоціям, а  отже, і  багатьом захворюванням.

Однак людство досить тривалий час зневажало досвід і  поради наших пращурів. Але даремно. Адже за  даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість захворювань на  нервовому підґрунті останні 60 років зросла в  25 разів.

Наслідки цих хвороб є настільки величезними, що від них страждає й економіка. Наприклад, американські фахівці підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в  150 мільярдів доларів на рік!!! І як тільки на карту поставлено мільярди, компанії та фірми починають вживати відповідних заходів.

Тому, напевно, кожному слід дослухатись до  слів великого німецького філософа В. Гумбольдта, що «згодом хворобу розглядатимуть як перекручене мислення й  хворіти буде соромно».

У житті людини є те, без чого не буває нічого. Це здоров’я. Здоров’я буває фізичним – краса, пластичність, гнучкість тіла; фізіологічним – нормальне функціонування внутрішніх органів: серця, шлунку, печінки, тощо; ш, нарешті, психічним, котре показує стан психіки людини в її багатогранному прояві. Саме воно, психічне здоров’я, дозволяє людині не просто вистояти у складній ситуації, але й використовувати її для особистісного зростання, розвитку. Однак за всієї значущості психічного здоров’я, необхідності його для здорового, успішного та щасливого життя, воно найчастіше залишається поза увагою. Надто важливо це стосується  саме  дітей. За сучасних умов прийнято акцентуватись лише на проблемі збережена фізичного здоров’я: від моменту народження на дитину заводять медичну картку, її регулярно спостерігають у медичних установах. На жаль, і душевні, і психологічні труднощі також часто намагаються лікувати ліками.

Психологічне здоров’я дітей тривалий час залишалося поза увагою дорослих. І його збереження, звісно ж, є найважливішим завданням  сім’ї, школи, батьків і усього нашого суспільства.

Із розумінням важливості цього завдання звернемося до розгляду змісту цього поняття.

Насамперед необхідно співвіднести його із суміжними поняттями: здоров’ям у цілому та психічним здоров’ям.

Із урахуванням наявних визначень здоров’я можна розуміти як динамічну рівновагу організму з навколишньою природою та соціальним середовищем, за якої людина може повноцінно виконувати соціальні функції.

Тоді психічне здоров’я як елемент здоров’я в цілому потрібно розглядати як сукупність психічних характеристик, які забезпечують цю динамічну рівновагу та можливість виконання соціальних функцій. Ми маємо на увазі, що психічно здорова людина буде в цілому адаптованою до соціуму  та може успішно функціонувати в ньому.

Американський психолог А.Маслоу  вважає, що психічно здорова людина – це, насамперед, людина щаслива, яка живе у гармонії із собою та соціумом, не відчуває внутрішнього розладу.

З огляду на ці міркування психічне здоров’я можна визначити як динамічну сукупність психічних властивостей, які забезпечують:

а)  гармонію між різними аспектами всередині людини та між людиною і суспільством;

б) можливість повноцінного функціонування та розвитку в процесі життєдіяльності.

Ключове слово, що характеризує психічне здоров’я, – це гармонія людини як із собою, так і з довкіллям: іншими людьми, природою, Космосом.

Чи можна створити узагальнений портрет психічно здорової людини? Психологи гуманістичного напряму зверталися до виділення основних характеристик такої людини. Відомий американський психолог К. Роджерс стверджував, що сутність природи людини є конструктивною й орієнтована на рух уперед до певної мети, вона реалістична та заслуговує на довіру. На його думку, людина активна, орієнтована на віддалені цілі, яких здатна досягати, важливо лише дати їй можливість розкривати свої вроджені здібності, щоб розвиток був оптимальним та ефективним.

Здорова людина здатна реалізувати свій потенціал, вона використовує свої здібності та таланти, рухається в напрямі повного усвідомлення себе та сфери своїх переживань. У зв’язку з цим К. Роджерс виділив п’ять основних характеристик здорової особистості:

  • відкритість переживанням, тобто здатність слухати себе, усвідомлювати свої думки та почуття;
  • екзистенційний спосіб життя, що передбачає тенденцію жити повно та насичено кожного моменту існування так, щоб переживання сприймалося як свіже і унікальне, відмінне від того, яким було раніше;
  • організмічна довіра, тобто здібність особистості брати до уваги свої відчуття, розглядати їх як підґрунтя для ухвалення рішення,а не соціальної норми чи судження інших. Таким чином, на думку Роджерса, організмічна довіра – це достовірне джерело інформації, яке дозволяє вирішувати, що робити і як чинити ;
  • емпірична свобода, тобто внутрішнє відчуття відповідальності за своє життя; усвідомлення безлічі можливостей вибору та здатність зробити вибір, що залежить виключно від самої людини;
  • креативність, тобто багаті творчі можливості, які знаходять своє застосування в різних сферах.

Важливим для оцінювання психічного здоров’я є критерії, за якими його оцінюють.  Усього  назвали 45 критеріїв, а в змістовному плані їх розподілено так: адаптивність, гармонія душі і тіла, адекватне сприйняття світу та ставлення до нього, самореалізація, самоактуалізація, дотримання християнських заповідей, адекватна самооцінка, адекватна реакція на ситуацію, контроль над емоціями, почуття задоволення, сповідування на щастя. По одному вибору припало на такі критерії, як товариськість, цілісність сприйняття світу, гармонійність відносин із довкіллям, оптимістичність, здатність управляти поведінкою, тощо.

10-го жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Ця дата входить до переліку міжнародних днів, що відзначаються ООН.

 

Очевидно, –  здоров`я людини є досить складним феноменом та може розглядатися як філософська, соціальна-економічна, біологічна, медична, соціально-психологічна категорія, як об’єкт споживання, внесення капіталу, як індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, що, у свою чергу, постійно змінюється. У сучасних дослідженнях проблеми здоров’я виокремлюються біомедичний, соціальний та гуманітарний підходи.

У сучасних гуманітарних уявленнях здоров’я представлене як «здоров’я для», що дає можливість говорити про ті можливості, які здоров’я надає людині. Здоров’я в рамках цього підходу є одним з найважливіших ресурсів, які необхідні людині для того, щоб реалізовувати свій потенціал, свої можливості в усіх сферах життєдіяльності.

В основу гуманітарних досліджень покладено цілісну людину в своєрідності її фізичного, психічного, соціального та духовного прояву. Критерієм здоров’я є розвиток та самореалізація людини у сучасному світі. Такий підхід визначає особистісну відповідальність людини за своє здоровця та благополуччя.

Людина має право обирати стратегії збереження та зміцнення свого здоров’я. Сьогодні здоров’я визначається як гармонійне поєднання фізіологічних, психологічних (особистісних, душевних) та соціальних факторів, які забезпечують внутрішнє благополуччя індивіда. Фізичне здоров’я є фундаментом загального здоров’я людини, та передбачає гарне самопочуття, бадьорість, наявність енергії, працездатність та відсутність патологічних симптомів.

Соціальне здоров’я будується на взаємовідносинах із соціумом та визначається тими моральними принципами, що є основою соціального життя людини в суспільстві.

З розвитком гуманітарної методології пов’язане виникнення поняття «психологічне здоров’я». Сам термін «психологічне здоров’я» неоднозначний. Він має широке тлумачення і включає в себе ряд чинників функціонування особистості, в тому числі підпорядковує собі психічне здоров’я особистості.

І. Дубровіна визначає психічне здоров’я як нормальне функціонування окремих психічних процесів, а психологічне здоров’я відносить до особистості в цілому, до прояву людського духу та вважає, що саме психологічне здоров’я робить особистість самодостатньою Б.Братусь, аналізуючи тенденції сучасного суспільства, стверджує, що для все більшої кількості людей стає характерним діагноз «психічно здоровий, та особистісно хворий».

Р. Ассаджолі описує психологічне здоров’я як баланс між різними аспектами особистості; С. Фрайберг – між потребами індивіда та суспільства; О. Хухлаєва, Г. Нікіфоров розуміють психологічне здоров’я як динамічну рівновагу між індивідом та середовищем тощо. Та, здебільшого думка дослідників збігається у тому, що психологічне здоров’я пов’язане зі стійкістю до стресу, гармонією та духовністю.

Що  стосується критеріїв здоров’я та здорової особистості, то можна говорити про двоформатну структуру – це структурно-процесуальне психічне здоров’я і психологічне здоров’я.

Структурно-процесуальне психічне здоров’я стосується психічної діяльності, характеристик процесів та властивостей когнітивної й емоційно-вольової сфер.

 Психологічне здоров’я є втіленням соціального, емоційного та духовного благополуччя (як ресурсу та стану), оскільки є потенційною передумовою забезпечення життєвих потреб щодо активного способу життя, досягнення власних цілей, адекватної й оптимальної взаємодії із людьми. Психологічне здоров’я стосується його семантичних аспектів, властивостей «Я» та охоплює сутнісні властивості ціннісно – мотиваційної та ноогенної сфер людини.

Таке розуміння зумовлює необхідність розгляду структури та змісту психічного та психологічного здоров’я, їх критеріїв, умов його формування та збереження.

Досить продуктивною в цьому напрямку є концепція Б. Братуся, яка розкриває проблему нормального й аномального психічного розвитку та визначає психічне здоровя, як складне утворення, що має три рівні відповідно до рівнів функціонування психічного апарату:

1) особистісно-смисловий рівень, або рівень особистісного здоровя, який визначається якістю смислових відношень людини;

2) рівень індивідуально-психологічного здоров’я, оцінка якого залежить від здібностей людини здобувати адекватні засоби смислових прагнень;

3) рівень психофізіологічного здоров’я, який визначається особливостями внутрішньої мозкової, нейрофізіологічної організації актів психічної реальності. Кожен із цих рівнів має як свої критерії, так і особливі закономірності протікання.

Психофізіологічний рівень безпосередньо пов’язаний зі спадковими біологічними характеристиками, інші два – є власне психологічними рівнями, які залежать від соціальних умов, навчання та виховання.

У проблемі психологічного здоров’я питання про критерії оцінки останнього є ключовими. Якимось одним критерієм не вичерпати усієї суті питання, тому ідея комплексного підходу до оцінки психічного здоров’я людини є більш перспективною.

Сукупність критеріїв основних проявів здорової психіки, що найчастіше наводиться в літературі, можна розподілити відповідно до форм прояву психічного (психічні стани, процеси, властивості, ступінь саморегуляції та ін.). Найчастіше перелічують такі критерії психологічного здоров’я :

– серед властивостей особистості: оптимізм, зосередженість, урівноваженість, етичність, адекватний рівень вимог (домагань), почуття обов’язку, впевненість у собі, невразливість до образ (уміння позбавлятися образ), працелюбство (не лінивість), незалежність, безпосередність (природність), відповідальність, почуття гумору, доброзичливість, терпимість, самоповага, самоконтроль;

– серед психічних станів: стійкість, зрілість почуттів, володіння негативними емоціями (страх, гнів, жадоба, заздрість та ін.), вільний природний прояв почуттів та емоцій, здатність радіти, збереження звичного оптимального самопочуття;

– серед психічних процесів: адекватне сприйняття самого себе; здатність до логічної обробки інформації; критичність мислення; креативність; знання себе; дисципліна розуму (управління думками).

Особливого значення серед критеріїв психологічного здоров’я особистості надається мірі інтегрованості особистості, її гармонійності, врівноваженості, а також таким складовим її спрямованості, як духовність, пріоритет гуманістичних цінностей (добра, справедливості, любові, краси та ін.), орієнтація на саморозвиток, збагачення своєї особистості.

З поняттям «здоров’я» тісно пов’язане та часто вживається поняття «спосіб життя».

Рівень здоров’я людини визначається умовами життєдіяльності: навчання, праці та побуту, добробутом та гігієнічною культурою, а найбільше – способом життя людини. Поняття «спосіб життя» відображає ті засади організації життя, які є безумовними передумовами соціального буття. Сьогодні доведено, що із усіх чинників, що впливають на здоров’я людини, 50% припадає саме на спосіб життя.

Основна функція психологічного здоров’я – підтримання активного динамічного балансу між людиною і навколишнім середовищем в ситуаціях, що вимагають мобілізації ресурсів особистості. Ключове слово для опису психологічного здоров’я є слово «гармонія» або по-іншому «баланс». Насамперед, це гармонія між різними аспектами самої людини: емоційними та інтелектуальними, тілесними і психічними. Крім того, це і гармонія між людиною та оточуючими людьми.

То, у чому ж секрет гармонії внутрішнього стану і зовнішніх успіхів? – запитаєте ви.  Секрет у тому, що є рівність досягнень в 3-х важливих життєвих сферах: РОБОТА, СІМ’Я, ОСОБИСТІСТЬ. У якій із сфер ви знаходитесь частіше? Можливо, для вас актуальна зараз СІМ’Я, і ваші думки більше зайняті сімейними турботами. Або для вас важлива РОБОТА і велику частину часу проводите на роботі. І є ще невелика група людей, яка займається своєю особистістю (хобі, спілкування з друзями, формування нових умінь, наприклад, вивчення іноземної мови або вдосконалення у володінні комп’ютером).

В ідеалі це баланс рівних досягнень в 3-х сферах. Сфера, яка опрацьованим (обділена увагою) складає проблемне простір вашої особистості. Кожна з 3-х сфер відповідає за різні, але однаковою важливості питання в нашому житті, при обділеності сфери, ці питання також залишаються без уваги. Наприклад, відсутність уваги до сфери ОСОБИСТІСТЬ призводить до того, що страждають питання відпочинку /хобі, які і відповідають за звільнення від негативних емоцій. У результаті виникає синдром хронічної втоми.

Тому, доречними будуть  ці важливі поради для збереження вашого психологічного здоров’я:

  1. Вибирайте те, що робить вас щасливішими

Чим більше щасливих і приємних переживань у вас в житті відбувається, тим краще буде загальний стан. Тому важливо, щоб у вашій щоденній рутині було достатньо приводів для відчуття щастя – вони, як золотий запас, підвищують стійкість до стресу і життєвих перипетій. Конкретний список «щастяметів» у кожного свій, і неважливо, що саме є у вашому. Важливо не забувати щодня робити ці маленькі вибори – у сім’ї, роботі, хобі та іншому.

  1. Прислухайтесь до сигналів тіла і психіки

Людський організм – унікальна самовідновлювальна і самоочисна система. У неї є безліч «датчиків», які реєструють небажані і шкідливі впливи, і безліч способів подати тривожний сигнал про те, що потрібно щось змінити. Шкода тільки, ми рідко ці сигнали чуємо – у нас, як правило, більш важливі цілі і завдання. Тож цей пункт – про уважність до себе та про інтуїцію. Організм мудрий, він багато-багато разів на день намагається вберегти нас і щось нам зберегти. Прислухаймося, хоча б іноді.

  1. Бувайте на самоті

Ні, ця рекомендація не тільки для інтровертів. Доведено, що більшість людей почувають себе краще після 20-30 хвилин самотності. Особливо це стосується тих, чиє життя протікає досить бурхливо через специфіку роботи, складу родини або інших зовнішніх чинників. Дуже важливо давати собі можливість трохи помовчати і побути одному, не відчуваючи при цьому себе покинутим, а просто відпочиваючи.

  1. Бувайте з людьми

«Коли тобі погано, потрібно йти до людей, бо люди добре відтягують». У цьому влучному висловлюванні тільки частина правди. Йти до людей можна і потрібно не тільки, коли погано – але й коли добре, і коли ніяк, і коли абияк. Бути з кимось поруч, проживати щось разом – унікальна зцілювальна практика. Зовсім необов’язково, щоб люди були дуже близькими (хоча комусь це може бути важливо). Достатньо, щоб вони теж були готові йти вам назустріч і входити в контакт.

  1. Обіймайте та торкайтеся інших 

Тактильні контакти – один із наших перших способів комунікації зі світом і наша «секретна зброя». Дослідження пропонують ініціювати та приймати від 5 до 10 дотиків і обіймів на день, щоб почувати себе добре. Звичайно, ці правила працюють не для всіх, а тільки для тих, кому дотики комфортні самі по собі (на жаль, сучасна культура швидше тактильнофобна, тому із цим можуть бути проблеми). Дотики й обійми знижують тривогу і стрес через стимуляцію вироблення окситоцину, покращують роботу серця, допомагають посилати і приймати емоційні сигнали, вирівнюють клімат у стосунках і багато іншого.

  1. Присвячуйте час спілкуванню з природою

Цю тривіальну рекомендацію дає багато хто, вона вже всім набридла, тому я хочу трохи її прояснити і висвітлити під новим кутом. Доведено, що спостереження рухомих природних об’єктів (крони дерев на вітрі, проточна вода, хмари і т. д.) вводить людину в неглибокий транс, який корисний для всіх підтримуючих систем організму, в тому числі психічних. Крім того, відомий позитивний ефект від вовтузіння із землею, тому люди, у яких є домашні рослини або садочок, менш схильні до стресів. Чисте повітря, нові враження і відпочинок для очей – теж не менш корисні «придбання» від вилазок на природу, для яких, власне, нічого спеціального робити не потрібно. Тож, уперед, в пампаси!

  1. Уникайте активності, заснованої на негативі

Виявляється, люди, які знущаються і сміються над іншими (в англійській мові для цього є термін: снарк), зовсім не відчувають себе після цього краще. Та й глобально, як не дивно, часто оцінюють себе як нещасних. Думаю, причинно-наслідковий зв’язок тут такий: потреба в сарказмі, жорстокості і приниженні інших часто виникає на якійсь неблагополучній особистій базі. Можливо, це складна ситуація або важкий період у житті, можливо, склад характеру, може, ще щось але снарк, судячи з усього, не приносить полегшення. Тому, якщо у вас виявляється така потреба, має сенс не йти в неї на поводу.

  1. Практикуйте подяку!!!

Подяка – почуття, подібне цілющому еліксиру. Коли ми починаємо помічати те світле, що відбувається навколо нас, життя розцвітає яскравими фарбами. Дослідження показують, що регулярне осмислення і вираження подяки (кому завгодно, хоч своєму коту або гарній погоді) покращує самопочуття і настрій. Якщо вам складно відразу згадати приводи для подяки, пошукайте в інтернеті – там є забавні списки на цю тему. У таких списках є, наприклад, гифки із цуценятами. Завжди акцентуйте увагу на тому хорошому, що вже є у вашому житті. Перед сном можна помолитися та подякувати Богу за все, що у вас є – рідних, близьких, роботу, та все, що трапилося за день. Іноді ми просто не помічаємо, скільки прекрасного уже є в нашому житті. Це – один із найпростіших способів, як стати щасливою.

Крім того, постійно висловлюйте вдячність іншим людям. Доведено, що це дуже сильно покращує стосунки. Наприклад, аби налагодити відносини з чоловіком, психологи радять вести блокнот, де записувати, за що ви йому сьогодні вдячні. І висловлювати все це. Часто дякуйте рідним і близьким. Подякуйте дитині, яка поприбирала та чемно поводилася. Дякуйте друзям і навіть незнайомим людям (продавцям, таксистам і т.д.). Крім того, на думку езотериків, саме вдячність притягує в наше життя все більше благополуччя.

  1. Акцентуйте увагу на хорошому. Це – дуже важливо. Якщо ви будете постійно думати про погане, то відповідно почуватиметеся. Насправді ж щастя – це такий же навик, як біг та сила волі, тож його можна і треба тренувати. Спочатку вам доведеться змушувати себе вірити в краще і концентруватися на позитиві – бути вдячними, цінувати успіхи та робити для себе приємні речі. Проте згодом це стане хорошою звичкою.
  2. Зменшуйте кількість стимуляторів

Наше покоління – найбільш медікалізоване, стимулюване й анестезоване порівняно з усіма попередніми. Темп життя у більшості з нас такий, що здається, без таких «милиць», як алкоголь, кава, енергетики і висококалорійна їжа – просто не обійтися. Насправді, можна обійтися і часто потрібно, тому що ефект майже всіх цих стимуляторів полягає в шоковому струсу, який вони дають організму, а в довгостроковій перспективі це шкідливо. Спробуйте змінити ті моменти, в які ви звично підшиваєте себе чим-небудь. Ну а раптом вам би це заборонив лікар? Напевно впоралися би своїми силами. То, може, не варто чекати лікаря? А то ж у багатьох є шанс дочекатися.

  1. Зменшуйте кількість інформації що надходить

Сучасна людина щодня має справу з такою кількістю нової інформації, що його предок не встиг би переварити і за все життя. Наш мозок постійно «переїдає», потрібно давати йому перепочинок. Наприклад, не використовувати процеси, які збільшують кількість інформації (стрічка новин, Фейсбук тощо) як засіб для розслаблення і відпочинку. А ще влаштовувати собі «інформаційний детокс» на природі чи просто на самоті. Або… які способи зменшити цей мерехтливий потік є у вас?

  1. Робіть фізичні вправи. Гуляйте

Коли ви займаєтеся спортом, у вашому тілі не тільки відбувається багато всього хорошого на фізичному рівні, але й виробляються речовини, що впливають на самопочуття та настрій. Наприклад, ендорфіни – велика річ. Припадайте до цього природного джерела задоволення хоча б іноді. Якщо життя не дозволяє займатися серйозно, то танцюйте під музику по два-три треки в день, це набагато краще, ніж повна відсутність фізичної активності. Здається, половина рекомендацій буде про боротьбу з особливостями життя сучасної людини. Цей пункт – не виняток: більшість з нас поступово все більше осідає в приміщенні, чи то робота, чи то будинок. Це викликане прискоренням темпу життя і проникненням в нього сучасних технологій та Інтернету. Прогулянки, крім свіжого повітря (щодо того, що в приміщенні), дають необхідну розминку тілу, відпочинок втомленим очам і час для думок або неспішних розмов. Оптимальним вважається 30-40 хвилин прогулянки щодня.

  1. Дозволяйте собі відчувати

Контролювати і придушувати емоції досить зручно, цим способом – свідомо або несвідомо – користуються багато. Крім того, наша культура і менталітет є заборонними по відношенню до багатьох «небажаних» почуттів, що погіршує ситуацію. Але для здоров’я, на жаль, все це відверто шкідливо. Тому я всім рекламую ідею вивчати свої почуття і користуватися ними, принаймні, це буде профілактикою психосоматичних симптомів, а можливо, і ще щось приємне знайдеться.

  1. Спілкуйтеся з тваринами

Вже давно не секрет, що власники тварин частіше почуваються щасливішими, ніж люди, які живуть без них. Тварини покращують перебіг хвороб серця і судин, зменшують головні болі, добре впливають на ПМС та інші стани. Звичайно, це в чомусь суб’єктивно, але навіщо нам об’єктивність у такій справі, як самовідчуття? Навіть якщо у вас немає пухнастого (або лисого, або лускатого) друга і немає можливості його завести – поспілкуватися з тваринами можна багато де. Зоопарки, парки, тварини друзів і знайомих, ферми, стайні, розплідники тощо. Для особливо просунутих є собако-, іппо – і дельфінотерапія. Пробуйте, не пошкодуєте!

  1. Пробуйте щось нове

Необов’язково завантажувати себе новою іноземною мовою або купувати незнайомий продукт на пробу (хоча можна і так). Суть цього пункту в тому, що нове стимулює «правильну» мозкову активність, яка дуже важлива для психічного благополуччя. Крім того, доведено, що маленькі порції нових знань чи досвіду, які надходять регулярно, є профілактикою деменції. Можна звернути цей пункт собі на користь – вивчати і пробувати щось, що принесе вам практичну користь. Наприклад, читати побутові лайфхаки, пробувати нові способи поліпшити свій сон, готувати нові страви, робити цікаві вправи тощо.

  1.  Оточуйте себе приємними людьми та речами

Навколо вас завжди має бути гарна атмосфера. На робочому місці мають бути ті речі, які вас радують та надихають. Вдома – чисто та затишно. Виглядайте гарно самі. У вашому оточенні краще залишити щасливих людей, які заряджають вас позитивом і цілеспрямованістю.

  1.  Майте ціль

За тими ж дослідженнями психологів, люди, які мають ціль, почуваються щасливішими. Це – один з головних елементів контролю за власним життям. Якщо ви до чогось прагнете, отже, ви живете, рухаєтеся вперед та вдосконалюєтесь.

  1. Робіть добро!!!

Насправді робити приємні речі варто не лише для себе, а й для інших. Відомо, що це дає дуже сильний заряд щастя та радості. Пожертвуйте непотрібний одяг дитячому будинку. Порадуйте коханого романтичною вечерею-сюрпризом. Зробіть невеликий подарунок подрузі. Все це вернеться до вас сторицею у вигляді позитивних емоцій та загального відчуття щастя!

І, на завершення, хочу пригадати слова Ж. Бюффона “Одна з найбільш непоправних втрат – втрата часу”. І ця видатна людина напевно знала, про що говорила!!! Адже, усе, що ми робимо сьогодні, або ж не робимо, впливає на наше мабутнє. І саме ЯКЕ це майбутнє – вирішувати ЛИШЕ Вам!!!

Будьте   психологічно здорові та щасливі!

 

Поділитись fb twitter gplus